Івано-Франківськ
Є такі дні взимку і ранньою весною, коли температура піднімається до 5-10 градусів і здається, що вже прийшло весняне тепло. Але вранці та ввечері холоднішає до нуля. На землю спускається легкий димок і утворює фантастично красиві пастельні світанки та заходи сонця. Це був такий день.
Для мене Івано-Франківськ – місто одного дня. Туди/назад вранці/увечері 2,5 години напівпустим київським/одеським поїздом зі Львова. Зазвичай – зупинка на шляху в гори. Щоб затримати гостей у місті, тут вже майже рік діє Тепле місто – одна з найкрутіших в Україні міських ініціатив.
Коли фотографував франківський вокзал, мене вперше в житті зупинила міліція з проханням показати документи.
– А чим це заборонено? (фотографувати вокзал)
– Це не заборонено. (спасибі, що визнали: хоч без ідіотизмів обійшлося) Але в країні війна, може ви терорист.
Попросив їх перше назватися, потім показав документи. Ще питали, де проживаю.
– І покажіть попередні фотографії.
Показую.
– Гарного дня.
Навігація у Франківську безсистемна і дивна:
14 січня 2015 року